День Святого Миколая

День Святого Миколая — перше зимове свято як в українській, так і в чеській культурі. Святий Миколай народився в місті Патара на Лікійському півострові, що є територією сучасної Туреччини, і був єдиним сином у благополучній, глибоко релігійній родині. Батьки Миколи померли до того, як хлопцеві виповнилося вісімнадцять років, і юнак успадкував чималий статок. Після цього він приносив бідним людям їжу, теплий одяг, іграшки. Він робив це переважно вночі, щоб його ніхто не помітив. Проте, через деякий час мешканці дізналися, хто робить добру справу. На подяку йому обрали Миколая своїм єпископом.

Як святкують День Святого Миколая в Україні? Перш за все, варто сказати, що українські діти люблять і з нетерпінням чекають це свято, адже для них воно зазвичай означає одне — коли вони прокидаються вранці 19^го грудня, то знаходять під подушкою подарунок! Проте на заході України ця традиція може дещо відрізнятися. Там батьки ставлять на підвіконня черевики, в яких потім слухняні діти знаходять подарунки. Якщо діти були неслухняними, то вони можуть отримати грудку вугілля як символ покарання.

У Чехії день Святого Миколая відзначають увечері 5^го грудня. Якщо ви прогуляєтеся вулицями в цей час, то можете побачити трьох персонажів у костюмах — Святого Миколая (лідер групи, який трохи схожий на Санта-Клауса), Ангела (уособлює добро) і Диявола (уособлює зло). Коли вони зустрічаються з дітьми, часто запитують їх або їхніх батьків, чи була дитина того року слухняною або ні.

У цій ситуації кожен персонаж відіграє різну роль. Святий Миколай заохочує дітей бути слухняними, Диявол може погрожувати забрати неслухняних дітей у пекло, а Ангел зазвичай заспокоює дітей і заступається за них проти Диявола. Коли герої підходять до дітей, малеча може заспівати пісню або розказати короткий вірш, щоб отримати винагороду — зазвичай, солодощі або фрукти. Крім того, батьки також дарують своїм дітям маленькі подарунки та солодощі, які кладуть на вікно або ховають десь у себе вдома. Як і в українській традиції, неслухняні діти також можуть отримати вугілля або сиру картоплю.

Різдво

В Україні православні святкують Різдво 7^го січня за старим юліанським календарем, а католики — 24^го грудня за григоріанським календарем. Більшість українців звикли відзначати свято в січні. Різдвяні традиції починаються з 40-денного посту, що зветься Різдвяним, та має очистити душу і тіло. У цей час українці відмовляються від певних продуктів, як-от м’ясо, яйця чи молочні продукти, але здебільшого дозволяється риба.

6^го січня українці традиційно святкують Святий вечір. За кількістю місяців у році, або, за іншою версією, кількістю апостолів, українці готують 12 пісних страв і кутю. Кутя — традиційна різдвяна страва, яка готується з вареної пшениці, маку, меду, волоських горіхів та родзинок. Кутю часто готують вдома мами і бабусі, але її також можна придбати в супермаркетах або замовити у кафе. На Різдвяний вечір прийнято, що хрещеники несуть кутю своїм хресним батькам і отримують у відповідь подарунки.

Ще однією важливою традицією для українців є колядки. Діти на Різдво ходять від хати до хати і співають своїм сусідам, отримуючи натомість солодкі подарунки. Зазвичай, діти збираються гуртом і виходять колядувати із зіркою в руках, обсипаючи пороги сусідів зерном, щоб запросити добрий урожай.

У Чехії головною подією є Святвечір, який припадає на 24^те грудня. У цей день родини проводять час разом, а ввечері збираються на різдвяну вечерю, яка зазвичай складається з рибного супу, коропа та картопляного салату. Деякі сім’ї купують живого коропа за кілька днів до Різдва, тримають його у ванні, а потім забивають на Різдво, тому ви можете побачити великі чани з коропами перед супермаркетами у різдвяний період. Під час святвечірньої вечері під тарілку кладуть луску коропа на гроші та достаток. Згодом, луску слід носити в гаманці, щоб залучити багатство в наступному році. Що стосується картопляного салату, то в чеських сім’ях часто виникають дружні суперечки про те, чий салат найкращий, адже рецепт у кожній сім’ї трохи відрізняється.

У минулому чехи часто дотримувались посту протягом усього Різдва або їли лише деякі невеликі страви, такі як куба, яка в основному готується з лущеного зерна та грибів. Сьогодні люди часто їдять ваночку — солодкий плетений хліб із родзинками, або цукрові — невелику солодку випічку, яку можна приготувати з різних типів тіста та з різними начинками.

Після святвечірньої вечері сім’ї збираються під прикрашеною ялинкою, відкривають подарунки, слухають різдвяні пісні чи дивляться телевізор — під час Різдва чеське телебачення, як правило, транслює багато популярних фільмів і казок. Сім’ї також розрізають яблуко, щоб побачити, яким буде наступний рік. Якщо всередині знайдуть зірку, наступний рік буде сповнений здоров’я та щастя, якщо ж хрест чи черв’як — це означає смерть і проблеми зі здоров’ям. Опівночі релігійні родини йдуть до церкви на традиційну різдвяну месу.

Новий рік

31^го грудня українські родини зазвичай прикрашають ялинку іграшками та гірляндами. В давні часи українці також прикрашали оселю Дідухом – солом’яним снопом-оберегом, який символізував дух предків та зв’язок поколінь. Наприкінці року вулиці міст України прикрашають новорічними декораціями, а на головних площах красуються ялинки. Увечері люди збираються за сімейним столом, або ж йдуть гуляти у центр міста до головної ялинки, п’ють там різні напої та святкують разом. Також існує традиція дивитися привітання президента України за 15 хвилин до півночі. Донедавна частиною святкування Нового року були й феєрверки, але вони потрапили під заборону після того, як Росія почала воєнні дії на сході України після окупації Криму в 2014 році. Опівночі люди загадують бажання, щиро вірячи, що в наступному році воно має здійснитися.

Історично новорічні свята в Україні святкують довше. 13^го січня українці традиційно відзначають Щедрий вечір або, як його називають у народі, свято Маланки. 14^го січня настає Старий Новий рік, який також звуть святом Василя. На відміну від сучасного Нового року, святкування Маланки та Василя відоме своїми народними обрядами, віруваннями та багатою історією.

Святкування Маланки включає в себе святкову вечерю, що складається з куті, пирогів, вареників, ковбас та млинців. Всі страви мають бути щедрими і дуже ситними, однак готувати рибу вважається поганою прикметою, адже щастя з оселі може відпливти, як маленька рибка. На Маланку українці не лише смачно їдять, а й проводять давні українські новорічні обряди. Дівчата ворожать, щоб дізнатися свою долю, а юнаки перевдягаються у фольклорних персонажів та різних тварин, як-от Коза-Маланка. Деякі костюми можуть важити до 100 кілограмів!

Тематично вдягнена юрба ходить від хати до хати, висловлює господарям добрі побажання, розважає їх піснями, танцями та жартівливими сценками. У народі цей звичай називається «водити Маланку». Дітлахи також не залишаються осторонь, в цей вечір вони виконують Щедрівку – пісню чи віршик із побажаннями щастя та здоров’я, а у відповідь отримують солодощі чи дрібні гроші.

Наступного дня перед світанком, юнаки в своїх костюмах зазвичай ідуть на роздоріжжя палити Дідуха (той самий традиційний солом’яний оберіг) та стрибати через багаття. Цей обряд повинен очистити їхній дух від спілкування з нечистою силою минулої ночі. Після цього, на свято Василя починають посівати зерном, щоб принести добробут, щастя та великий урожай на весь рік.

Якщо ви бажаєте побачити традиційне та епічне святкування Маланки, вам варто поїхати на західну частину України. Найбільшу Маланку України організовують у Красноїльську – селі біля кордону з Румунією.

У Чехії Новий рік означає кінець святкового сезону, хоча багато сімей зберігають ялинку до свята Водохреща. У минулі часи 31^го грудня був днем прибирання в оселі, оскільки люди хотіли почати новий рік з чистого аркуша. Сьогодні зазвичай це день великих святкувань. Люди зустрічаються зі своїми друзями, влаштовують вечірки, спостерігають (або запалюють) феєрверки та п’ють. Вони також часто приймають рішення на наступний рік.

Вважається, що наступний день після новорічної ночі є символом того, яким буде весь рік, тому люди повинні намагатися уникати суперечок, носити багато грошей у своїх гаманцях і максимально використати день. З іншого боку, звичаї свідчать, що 1 січня не бажано прибирати в квартирі, розвішувати білизну та підмітати підлогу, бо можна випадково вимести з дому удачу. 1 січня чеські сім’ї їдять особливий обід, який складається з сочевиці, що символізує гроші, смаженого яйця, яке є символом нового життя, і свинини, оскільки свині знаменують удачу. Їсти рибу, птицю або «швидке м’ясо», як кроликів, також вважається ризикованим — це може змусити удачу втекти, полетіти або поплисти від вас!

А як ви святкуєте свої свята?